МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

У статті досліджуються сучасні тенденції правового регулювання штучного інтелекту (далі - ШІ) на міжнародному та національному рівнях. Проаналізовано три основні регуляторні підходи: комплексна система ЄС на базі AI Act, децентралізована модель США та галузевий підхід Китаю, а також низка глобальних ініціатив.
Дослідження показує, що при зростанні використання ШІ до 42% серед компаній виникають суттєві виклики щодо упередженості алгоритмів, проблеми нерівності та захисту прав людини. Ризик-орієнтований підхід ЄС класифікує ШІ-системи за чотирма категоріями – від неприйнятного до мінімального ризику, встановлюючи безпрецедентні штрафи до 35 млн євро або 7% глобального доходу. Модель США, що характеризується поєднанням законодавства на рівні штатів та федеральних рекомендацій, забезпечує більшу гнучкість для інновацій, але створює ризики фрагментації правового регулювання. Китайський підхід підкреслює значення превентивного контролю через обов’язкову попередню реєстрацію ШІ-моделей.
Аналіз практичних випадків, включаючи алгоритмічну дискримінацію в охороні здоров’я (Optum Impact Pro) та рекрутингу (Amazon), виявляє системні проблеми забезпечення справедливості та прозорості ШІ. Розглянуто міжнародні ініціативи, включаючи Резолюцію ООН A/78/L.49 та «Процес Хіросіми щодо ШІ», що демонструють посилення глобальної координації у досліджуваній сфері.
Зроблено висновок про необхідність постійного діалогу між регуляторами, розробниками, бізнесом та громадянським суспільством для ефективного регулювання ШІ. Підкреслено важливість збалансованого підходу, що сприятиме інноваціям та захисту фундаментальних прав.