КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗА ДОБИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2786-7811.1.319560Ключові слова:
Українська Народна Республіка, Українська Центральна Рада, конституція, місцеве самоврядування, децентралізація, адміністративно-територіальний поділАнотація
У статті проаналізовано законодавчі акти та конституційні проєкти доби національно-визвольної революції 1917-1921 рр. з питань регулювання діяльності органів місцевого самоврядування. Джерелами конституювання місцевого самоврядування стали демократичні конституції країн Європи і США, а також конституційні ідеї, що спирались на національний державно-правовий досвід. Згідно проєктів Конституцій УНР система місцевого самоврядування будувалася на основі етнографічного принципу адміністративно-територіального поділу з урахуванням інтересів національних меншин. Вона мала діяти на основі демократичних принципів самоврядування. Спроби конституційного закріплення місцевого самоврядування за доби УНР свідчать про історичне прагнення українського народу до побудови демократичної, правової, соціальної держави та громадянського суспільства на засадах європейського конституціоналізму.
Процес конституювання національної системи місцевого самоврядування за доби національно-визвольної революції 1917-1921 рр. відбувався за умов військової агресії більшовицької Росії проти України, політичної та соціально-економічної нестабільності. Негативні наслідки мала зміна влади в Україні, що вимагало корегування державної політики з питань законодавчого регулювання системи місцевого самоврядування.
Посилання
Закон і наказ про вибори у повітове і губернське земство. Полтава : Друкарня І.Л. Фрішберга, 1917. 38 с.
Копиленко О.Л. «Сто днів» Центральної Ради. Київ : «Україна», 1992. 204 с.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали : У 2-х т. Т. 1. (4 березня – 9 грудня 1917 р.). Ред. кол. В.А. Смолій, В.Ф. Верстюк та ін. Київ: Наукова думка, 1996. 587 с.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали : У 2-х т. Т. 2. (10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р.). Ред. кол. В.А. Смолій, В.Ф. Верстюк та ін. Київ: Наукова думка, 1996. 421 с.
Мірошниченко М. «Закон про національно-персональну автономію» Української Народної Республіки: історичне значення для сучасної конституційно-правової практики України. Право України. 2017. № 3. С. 38-45.
Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. Київ: Знання, 1993. 192 с.
Мірошниченко М. Ідея конституційної держави в стратегії державотворення за доби Української Народної Республіки. Право України. 2017. № 11. С. 48-57.
Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920 рр.: Центральна Рада. Гетьманат. Директорія : навч. посіб. Київ : Либідь, 1997. 208 с.
Закон про переведення виборів губерніальних і повітових земських гласних. Державний вісник. 1918. 21 вер.
Харченко Т.О. Перегляд муніципального законодавства у 1917-1918 роках (історико-правовий аналіз). Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 1. С. 56-60.
Єфремова Н.В. Нові погляди щодо оцінки проектів конституції Української Держави П. Скоропадського. Революція в Україні у ХХ – ХХІ століттях: співзвуччя епох. Матеріали І Міжнародної наукової конференції. Одеса, 2005. С.66-73.
Бойко І.Й. Конституційні традиції в УНР за Директорії. Конституційна традиція української державності. Відп. ред. С. Головатий. Київ: «Право України», 2021. С. 344-349.
Тищик Б.Й. Західно Українська Народна Республіка (1918-1923). Історія держави і права. Львів: Тріада плюс, 2004. 392 с.
