ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2786-7811.3.287943Ключові слова:
обшук, воєнний стан, делегування повноважень слідчого судді, «відсутність об’єктивної можливості», законність, пропорційність, легітимність мети, основоположні права та свободи людиниАнотація
У статті досліджується питання щодо особливостей проведення обшуку в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність проведення обшуку вночі та без залучення понятих якщо існує об’єктивна неможливість їх залучення або потенційна небезпека для життя чи здоров’я. Особливу увагу приділено законності делегування повноважень слідчого судді керівнику органу прокуратури. Здійснено аналіз крізь призму «трискладового тесту» щодо законності, пропорційності та легітимності такого втручання. З’ясовано, що делегування повноважень слідчого судді іншим учасникам процесу суперечить Конституції України. Як вирішення проблеми запропоновано змінювати територіальну підсудність справ. Встановлено, що пропорційність втручання за рішенням неналежного суб’єкта є невиправданою, оскільки немає визначення категорії «відсутність об’єктивної можливості», що може призводити до зловживань повноваженнями слідчого судді. Визначено, що в умовах воєнного стану держава може відступати від своїх зобов’язань, відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Висунена пропозиція визначити поняття «відсутність об’єктивної неможливості», а також заборонити делегування функцій слідчого судді керівнику органу прокуратури для уникнення зловживання повноваженнями та нівелювання функцій судового контролю, що може призводити до порушення прав та основоположних свобод людини і громадянина, закріплених КЗПЛ. Надано рекомендації, що законодавцю необхідно найближчим часом визначити дефініцію «відсутності об’єктивної можливості» здійснювати повноваження, щоб уникнути зловживання для власних інтересів прокурором, нівелюванням ролі судового контролю та порушень прав та основоположних свобод людини. Автор приходить до думки, що доцільніше не покладати виконання повноважень слідчого судді на керівника органу прокуратури, а змінювати підсудність на відповідних територіях, що передбачено Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/4651-17. (дата звернення: 06.09.2022).
Маленко О. Інститут понятих у кримінальному процесі. Протокол.ua. 2015. URL: https://protocol.ua/ua/institut_ponyatih_u_kriminalnomu_ protsesi_ukraini/.(дата звернення: 06.09.2022).
Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 573. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/573-2020-%D0%BF#Text. (дата звернення: 06.09.2022). 4. Кульчицька А. Обшук. Чи можливо провести законно? Василь Кісіль і Партнери. 2020. URL: https://vkp.ua/. (дата звернення: 06.09.2022). 5. Довідник із застосування статті 8 Європейської конвенції з прав людини. 2018. URL: Режим доступу до ресурсу: https://www.echr.coe.int/ Documents/Guide_Art_8_UKR.pdf. (дата звернення: 06.09.2022).
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-0#Text. (дата звернення: 06.09.2022).
Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389- VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text. (дата звернення: 06.09.2022).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція. Міжнародний документ. Протокол від 04.11.1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text. (дата звернення: 06.09.2022).
Фулей Т.І. Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя: Науково-методичний посібник для суддів. Київ: ВАПЛІТЕ, 2015. 208 с.