ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І ПУБЛІЧНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Анотація

Стаття присвячена питанню ролі публічної адміністрації у забезпеченні верховенства права. Перш за все, автор визначив суть концепції верховенства права в політичному контексті (відносини «держава-людина», «держава-громадянин»). Далі окрему увагу було приділено низці правових явищ, які безпосередньо пов’язані з публічним сектором та є визначальними для становлення верховенства права –– інституційна спроможність, механізм стримувань і противаг, бюрократія та адміністративний розсуд.
Досліджуючи питання інституційної спроможності, автор проаналізував загальну тенденцію стосовно потреби в обмеженні державної влади; виявив труднощі, з якими стикаються країни, що розвиваються, у зв’язку зі слабкістю інституцій та відсутністю їх цілісності, а також запропонував шляхи подолання окреслених проблем. Зокрема, інституційна спроможність повинна базуватись на: (1) законодавчо врегульованій та прозорій процедурі відбору працівників публічного сектору, акцентуючи увагу на їх професіоналізмі та зацікавленості в результатах своєї праці; (2) чіткому визначенні повноважень законодавчого органу; (3) підзвітності державних органів вищестоящій владі; (4) незалежності владних суб’єктів під час виконання покладених на них функцій; (5) встановленій законом та ефективній процедурі притягнення до відповідальності; (6) функціонуванні механізму стримувань і противаг; (7) належному фінансуванні. Крім того, у статті розглянуто можливі наслідки порушення механізму стримувань і противаг при різних конфігураціях (зосередження усієї повноти влади у виконавчій, законодавчій або судовій гілках влади). Окрему увагу присвячено ідеї позитивної бюрократизації адміністративних процедур як явища, метою якого є, з одного боку, створення єдиних, уніфікованих та прозорих правил взаємодії особи із державою, і, з іншого боку, обмеження держави як носія влади та мінімізація ризиків імовірних зловживань владою. Автор з’ясував ряд чинників, які головним чином сприяють формуванню негативного сприйняття бюрократії у громадян: надмірне та іноді зайве правове регулювання, випадки зловживання владою та негнучкість публічних службовців під час виконання покладених на них обов’язків. У роботі також розкрито сутність питання адміністративного розсуду та окреслено проблемні аспекти його застосування.