ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.21564/2786-7811.1.287738Ключові слова:
право, філософія, суспільство, громадянське суспільство, держава, політичне життя, громадянська свідомістьАнотація
Стаття присвячена феномену громадянського суспільства, визначенню його сутності та змістовних компонентів. Зроблено висновки, що поняття «громадянське суспільство» є міждисциплінарним та полісемантичним. Воно тлумачиться не лише в правовому сенсі, а й як систему взаємопов’язаних духовних, соціальних, культурних, економічних та інтелектуальних чинників, що утворюють певну соціокультурну дійсність. Зазначена проблематика актуалізується в контексті демократичної модернізації України, метою якої є прагнення вирішити нагальні політико-державні та соціальні проблеми за підтримки та активної участі громадськості, потенціал якої постає каталізатором трансформацій та сприяє подоланню негативних суспільних деформацій. Аргументовано, що у сучасних умовах здійснювати розвиток будь-якого суспільства можна лише на ґрунті соціально-політичних реалій громадянського суспільства. Більш того, розвиток людини реально можливий лише за умов громадянського суспільства, оскільки саме в такому суспільстві людина є не заідеологізованим гаслом, а дійсно вищою цінністю. Доведено, що в Україні відбувається докорінна зміна типу соціально-політичної системи, наслідком чого стають якісні зміни способу життя всіх верств населення. Саме із становленням, формуванням та розвитком громадянського суспільства і пов’язується можливість виходу із кризи, оновлення всіх сфер суспільного життя, перегляду політичних ідеалів, пріоритетів, цінностей. Проведений автором аналіз показав, що за час існування України спостерігається значний прогрес у процесі формування вітчизняного громадянського суспільства, що підтверджується комплексом кількісних та якісних показників, оцінками українських та зарубіжних громадських експертів. Усе це надає підстави сподіватися, що подальший суспільний розвиток стає можливим лише на засадах соціальних цінностей громадянського суспільства, демократичної, правової держави, визнання людини як вищої соціальної цінності. Важливими та актуальними також стають партнерські стосунки між органами влади та організаціями громадянського суспільства, комунікації між владою й громадськістю.
Посилання
Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Київ; Львів, 2003. 520 с.
Чувардинський О. Теоретико-філософське осмислення поняття «громадянське суспільство». Наукові записки. 2006. № 29. С.385-393.
Арато Э., Коэн Дж. Гражданское общество и политическая теория. Москва : Весь мир, 2003. 784 с.
Barber B. K. The Search for Civil Society: Can We Restore the Middle Ground between Government and Markets? New Democrat. 1995. № 3-4. P. 12–18.
Rosenblum N. Civil Societies: Liberalism and the Moral Uses of Pluralism / N. Rosenblum. Social Research. 1994. № 61. P. 540–557.
Зеленько Г.І. Проблема «включення» громадянського суспільства в Україні. Регіональна політика : законодавче регулювання та практична реалізація: матеріали Першої Між нар.наук.-практ.конф. (Київ, 24-25 листопада 2015 р.). Київ-Тернопіль : Астон, 2015. С.87-90.
Walzer M. Equality and Civil Society. Alternative Conceptions of Civil Society. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9780691220130-004/html?lang=de (дата звернення до ресурсу: 18.04.2022).
Cooper R. What is Civil Society? 2018. URL: https://www.academia.edu/ 38133172/What_is_Civil_Society_pdf (дата звернення до ресурсу: 18.04.2022).
Хайек Ф. А. Дорога к рабству. Москва: Наука, 2004. 212 с.
Alexander G., C. Jeffrey Civil Society І, ІІ, ІІІ: Constructing an Empirikal Concept from Normative Controversies and Historikal. London: Sage, 1998. P. 1-19.
Bull H. The Anarchical Society: A Study of Order in World Politics. New York: Columbia University Press, 1995. P. 7–10.
Мошинський Р. Інститути громадянського суспільства в Україні: соціально-правова спрямованість політичних процесів та їх вплив на національну безпеку. Вісник Національної академії державного управління. 2014. № 11. С. 184-192 с.