МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІКРОНАЦІЙ

Автор(и)

  • Ганна Анатоліївна Прохазка Полтавський юридичий інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0003-3125-0953

DOI:

https://doi.org/10.21564/2786-7811.3.287714

Ключові слова:

міжнародне право, права людини, мікронації, засновані на національному та міжнародному праві, суверенітет, міжнародна правосуб’єктність

Анотація

У статті розглянуто міжнародні проблеми існування мікронацій. Очолювані зацікавленими особами, держави-претенденти заявляють про свої претензії на суверенітет різними способами. Висловлюючись мовою державотворення, вони кидають виклик розумінню міжнародної правосуб'єктності та підходів до неї. У статті автор представляє перше юридичне дослідження мікронацій. Автор пропонує концептуальну основу розуміння того, що означає бути мікронацією, досліджує їх різні форми і аналізує ключові питання публічного права. Дослідження показує, що, хоча публічне право вивчало цей феномен, держави реагують на утвердження суверенітету мікронацій, як доброзичливими так і насильницькими методами.
Мікронації уникали постійної уваги в юридичній літературі. Не існує юридичного визначення, який виявив би і всебічно описав загальні риси та зовнішні межі цього явища. Більше того, існує дуже мало юридичних робіт, які пропонують пояснення мікронаціоналізму. У цій статті автор розглядає правові спроби формулювання типології, спрямованої на розуміння та пояснення мікронаціоналізму. При цьому, досліджує класифікацію, яка виявляє спільні риси та відмінності між мікронаціоналізмами та державами з метою пошуку юридичного визначення, яким автор керувався під час написання цієї статті.
На відміну від справжніх сепаратистських рухів, мікронації зазвичай вважаються не серйозними і часто ігноруються державою. Це може бути пов'язано з тим, що мікронація не становить загрози безпеці держави і не має підстав у національному та міжнародному праві для своїх прагнень незалежності. Вони також не визнані, як держави ні на національних, ні на міжнародних рівнях. Незважаючи на це, мікронації маскують себе у форму державності та здійснюють акти суверенітету. При цьому мікронації критикують та оспорюють розуміння та зміст міжнародної правосуб'єктності.

Посилання

Шапошніков А.О. Роль віртуальних держав/мікронацій у сучасній політиці. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. № 3/4 (27/28) 2015. С. 32-37.

Галиева О.С. О сущности государства на примере анализа современных микрогосударств. Юридические науки: проблемы и перспективы:материалы 4 Междунар. научн. конф. (г. Казань, май 2016 г.). Казань: Изд-во Бук, 2016.108с.

League of Nations. Treaty Series. Treaties and international Engagements registered with the Secretariat of the League of Nations. URL: https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/LON/Volume%20165/v165.pdf. (дата звернення до ресурсу: 27.11.2021).

Звездова О.О. Основні підходи до розуміння де-факто держав у сучасних наукових концепціях. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2016. №11. С.144-147.

Furnues D. The Rise of Non-territorial Sovereignties and Micronations. Belgium: UNU-CRIS, 2018. 28 р. URL: https://cris.unu.edu/sites/cris.unu.edu/files/W-2018-10.pdf. (дата звернення до ресурсу: 27.11.2021).

Hobbs H., Williams G. Micronations: A lacuna in the law. Oxford University Press and New York University School of Law.2021. № 19 (1). Р. 71–97.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-06

Номер

Розділ

Статті