ЕТИЧНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЮРИСТА
DOI:
https://doi.org/10.21564/2786-7811.3.287710Ключові слова:
право, мораль, компетентність, компетенція, професійна компетентність, соціальна компетентність, етична компетентністьАнотація
Стаття присвячена аналізу проблеми професійної компетентності правознавців, визначенню її змістовних компонентів, актуальність зазначеного аналізу визначена тим, що діяльність юриста спрямована на реалізацію правових норм та забезпечення дотримання норм чинного законодавства в усіх сферах існування та функціонування суспільства, в діяльності державних органів, юридичних осіб та окремих громадян. Особлива увага приділена аналізу етичної складової професійної компетентності юристів. В структурі етичної компетентності можна виділити наступні компоненти: когнітивний (знання етичної складової професійної діяльності); праксеологічний (здійснення професійної діяльності у парадигмі професійної етики та службового етикету); індивідуально-особистісний (мотиваційно-ціннісні орієнтації та морально-вольові якості особистості). Аргументовано, що етична компетентність детермінує відповідний рівень правосвідомості, усвідомлення недопустимості корупційних дій, повагу до закону, дотримання моральних норм та принципів, поєднання професійних та етичних підходів у професійній діяльності. Зазначено, що сфера професійної діяльності юриста надзвичайно широка – судді, адвокати, прокурори, слідчі, нотаріуси, працівники виконавчої служби тощо, і кожна сфера правової діяльності має свої специфічні особливості, що проявляється і в морально-етичному плані. Щоб бути конкурентноздатним, юристу потрібно постійно самовдосконалюватися, слідкувати за змінами законодавства, підвищувати професійну компетентність, постійно працювати з правовою інформацією, надавати їй адекватну оцінку та вмити робити логічно виважені висновки.
Посилання
Про освіту: Закон України № 2145-VIII від 23.05.1991 року. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 34. Ст. 451. 2. Про вищу освіту: Закон України № 1556-VII від 01.07.2014 року. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 3738. Ст. 2004.
Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/347/2002. (дата звернення до ресурсу: 20.12.2021).
Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-п. (дата звернення до ресурсу: 20.12.2021).
Мудрик А., Кихтюк О. До питання професійної компетентності юриста. Психологічні перспективи. 2020. № 35. С. 83–100.
Пометун О.І. Теоретичні засади формування громадянської компетентності учнівської молоді. Історія та правознавство. 2005. №10. С. 4-6.
Spector J. Competencies for Online Teaching. N.Y., 1996. 123 p.
Радченко К. Профіль професійної компетентності військового юриста. Військова освіта. 2017. №2. С.188-198.
Федоренко О. Зміст професійної компетентності юриста. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2018. №1. С.87-92.
Фейнберг Дж., Коулмен Дж. Природа права. Філософія права. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2007. 130 с.
Фуллер Л. Л. Мораль права (пер. с англ. Т.Даниловой под ред. А.Куряева). Москва : ИРИСЭН, 2007. 308 с.
Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие (пер. с нем. под ред. Д.В. Склязнева). Санкт-Петербург : Наука, 2006. 379 с.
Калита О.П. Мова як раціональна дія в системі формування комунікативної компетентності юриста. Електронне фахове видання “Народна освіта”. 2012. № 19. URL:http://narodnaosvita.kiev.ua. (дата звернення до ресурсу: 20.12.2021).