ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ У ЖИТЛІ ТА ІНШОМУ ВОЛОДІННІ ОСОБИ: ПИТАННЯ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Стаття розкриває особливості визначення підстав для проведення слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи, зокрема огляду чи обшуку. На підставі дослідження матеріалів національної судової практики встановлено наявність двох діаметрально протилежних підходів до вирішення питання правомірності проведення огляду житла чи іншого володіння без ухвали слідчого судді. Визначено, що: а) сутність першого зводиться до визнання таких слідчих дій законними, а доказів, отриманих в результаті їхнього проведення, допустимими; б) основним аргументом на користь такої думки слугує надання добровільної згоди особи, яка свідчить про відсутність порушення її прав під час проведеного обшуку чи огляду. Встановлено, що зміст протилежної позиції полягає у визнанні: а) єдиною підставою для проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи ухвали слідчого судді; б) доказів, отриманих в результаті вказаних слідчих дій, що проведені без ухвали слідчого судді, недопустимими.
Критичне осмислення емпіричного матеріалу і нормативних конструкцій, а також звернення до практики Європейського суду з прав людини дозволило авторам дійти висновку про те, що: а) з урахуванням якості законодавчого врегулювання добровільна згода особи та невідкладні випадки, перелічені у ч.3 ст.233 Кримінального процесуального кодексу, можуть бути підставою лише для проникнення до житла чи іншого володіння особи, але не для проведення в них огляду чи обшуку; б) з огляду на потребу у проведенні вузькофокусного обшуку – пошукових дій, спрямованих на досягнення мети невідкладного проникнення, яка нерозривно пов’язана з невідкладними випадками, доцільно внести зміни до процесуального закону, якими прямо передбачити можливість проведення обшуку і огляду житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.